прогарчати

-чу́, -чи́ш, док.

1) неперех. Видати низькі погрозливі звуки (про собак і деяких інших тварин).

2) неперех., перен. Видати, утворити звуки, що нагадують гарчання (про механізми, інструменти і т. ін.).

3) перех., перен., розм. Сердито, невдоволено промовити, сказати що-небудь.

4) неперех. Гарчати (у 1 знач.) якийсь час.